ЗГАРДА У СПАДОК
або
МАМАЄВІ ГОРЕСТИ ТА ДІВОЧЕ ЩАСТЯ
Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 33054 від 29.04.2010
Людське життя коротке, та у Мамая все не так, як у людей. Його перша сутичка з тещею, відразу після весілля, стала для нього останньою. Лихе прокляття не дає козаку померти. Надзвичайні здібності не приносять йому радості.
Чи зможе Мамай змінити свою долю? Чи знайде втрачене колись ним кохання?
Автор: МАЛЬВА МАРІЯ
***
Я дощем веселим хтіла б стати,
Весняним бешкетником таким,
З висоти на землю з шумом впасти
І по місту босоніж пройтись.
Вимити усе навкруг дочиста
Після неохайної зими,
Щоб веселка ясна, промениста
Набирала з озера води.
Щоб тролейбуси в дощі купались
І автівки мились досхочу,
Щоб асфальтами струмочки мчались,
Ну а я до тебе полечу...